МІ́РОЧКА, КИ,

Мі́рочка, ки, ж. Ум. отъ мірка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 432.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

МІРО́ШНИК, КА, →← МІ́РНО

T: 83